Андрій жартує: «Колись ці дядьки теж мріяли стати футболістами, але тепер самі бачите, чим їм доводиться займатися :)»
Але навіть попри те, що кожен з них має тісний гастрольний графік, вони завжди знаходять час для футболу.
Його слова підтверджує Фоззі: «Наша команда є прикладом того, що можна любити футбол і без футболу. Коли ми були дітьми, мріяли бути спортсменами, а не співаками. В першу чергу, пам'ятайте, що футбол віддячить вам. Він навчить командному духу. Адже це не індивідуальний, а командний вид спорту».
Євген Нищук, як ніхто інший знає, що кожен дорослий, незалежно від професії, має любити спорт, культуру та дітей.