7 грудня 2000 року життя 2-річного хлопчика
Остіна назавжди змінилось. У цей день його мало не
«затрусив
» до смерті бойфренд рідної мами. Донині здоровий, веселий та кмітливий
малюк опинився в комі.
Надія на його виживання в лікарів була незначною
— в нього був набряк мозку, внаслідок якого кисень та кров у цей орган практично не надходили. Стараннями медиків через декілька тижнів Остін прийшов до тями, однак
вся права частина його мозку була мертва. Попереду малюка чекали чотири місяці інтенсивної реабілітації.
А протягом останніх
15 років — тисячі годин терапії, щоб знову вивчити те, чого навчився та засвоїв всього лиш за 2 роки життя
— до завданої йому шкоди. Знову набувати сили та впевненості у своїх повсякденних здібностях.
Йому довелося знову
навчитися говорити, ходити, їсти, грати і навіть сміятися.
Йому довелося дізнатися, що він має ліву руку, ліву щоку, ліве вухо, ліву ногу.
Йому довелося набувати сили та впевненості у своїх повсякденних здібностях.
Крім цього, він пережив
численні ортопедичні операції, щоб виправити фізичні проблеми, зокрема двосторонню операцію з подовження сухожилля.
Одного разу хлопчик впав зі сходів і зламав праву руку, єдину руку, яку відчував. У нього є периферична сліпота в лівому оці, через це він часто стикається з кутами стін та дверима. Остіну щодня доводиться боротися за допомогою ліків з
депресією та надзвичайною тривожністю, які є частими при черепно-мозкових травмах.
Але
Остін щодня впливає на чиєсь життя і надихає інших на подвиги заради нього. Остін Хлопчик вміє бути щасливим і люблячим. Остін Він не здогадується, що його життя могло бути інакшим. В Остіна "синдром струшеної дитини" ССД.